- розголос
- [ро/зголос]
-су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
розголос
Смотреть что такое "розголос" в других словарях:
розголос — у, ч. 1) Розголошення, обнародування чого небудь. || Поширеність, популярність чого небудь. Набирати широкого розголосу. •• Не роби/ти ро/зголосу приховувати, тримати в таємниці що небудь. Піддава/ти ро/зголосу розголошувати що небудь. 2) Чутка,… … Український тлумачний словник
розголос — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
галас — у, ч. 1) Безладне звучання багатьох голосів; крики, гамір. 2) перен. Те саме, що розголос; сенсація. 3) іст. Бойовий маневр запорізьких козаків, що полягав у змішуванні їх із ворожим військом і перетворенні його в такий спосіб у некеровану,… … Український тлумачний словник
конкурс — (лат. зіткнення) Творче змагання митців з метою виявлення кращої пропозиції, проекту. Мало місце ще в епоху Античності, почало часто проводитися з XIII ст. в італійських містах на краще вирішення фасадів соборів, вівтарних образів, монументальних … Архітектура і монументальне мистецтво
гомін — I (звучання голосів, розмови), говір, говірка, гамір, розголос, гомінка; ґелґання (нерозбірливе / незрозуміле) Пор. галас, гудіння II ▶ див. чутка, шум I, 1) … Словник синонімів української мови
пересуди — 1) мн. (детальне, часто недоброзичливе обговорення чиїхось учинків, поведінки тощо), розмови мн., перегуди мн., балачки мн.; поговір, поголос, поголоска, помовка, поголосок (поширення неправдивих чуток, пліток про кого н.); розголос, шум (жваве… … Словник синонімів української мови
чутка — (повідомлення про когось / щось, зазв. ніким не підтверджене), чутки, говір, гомін, прослух; поголоска, поголос, розголос, поголосок (вістка, вірогідність якої не встановлено); плітка, поговір, поговірка, слава, пославка, суд пересуд, суди та… … Словник синонімів української мови
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки
розбубнити — бубню, ниш, Гж. Роздзвонити, розголосити; дати розголос чому небудь … Словник лемківскої говірки
